Володимир «Найт» Основенко - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ).
Володимир Павлович Основенко народився 22 липня 1996 року в місті Київ. У великій родині священника і вчительки він був старшим з шести дітей. Навчався в гімназії №183, по завершенню якої вступив до Київського Вищого професійного училища залізничного транспорту ім. В.С.Кудряшова за спеціальністю «Слюсар з ремонту рухомого складу, помічник машиніста електропоїзда».
Володимир доволі рано дізнався про фанатський рух київського "Динамо", адже його батько Павло Основенко - багатолітній учасник українського національно-визвольного руху й українського церковного визвольного руху протоієрей Павло Основенко, окрім всього ще й представник старої школи фанатів столичного клубу.
Ще в дитинстві, почавши відвідувати з батьком фанатський сектор на домашніх та виїзних матчах "Динамо", Володимир вже незабаром став його активним учасником.
Після навчання працював у Комунальному підприємстві «Київський метрополітен», слюсарем-електриком у Вагоноремонтному заводі метрополітену. Також працював монтажником електричних підйомних ліфтів у швейцарський компанії «Шиндлер».
У вересні 2015 року у Володимира та його дружини Яни народився син Святослав.
В листопаді 2021 року за власною ініціативою навчався в школі снайперів «Дике поле».
Володимир був православним християнином, українським націоналістом, а тому не боявся викликів долі. Був морально готовий до початку великої війни з одвічним ворогом народу України, і з перших днів широкомасштабного вторгнення став до лав 112-ї (нині 241) бригади 130-го батальйону сил ТрО, де служив снайпером роти вогневої підтримки. Бійці цього батальйону одними з перших вирушили на Схід після завершення оборони столиці.
Брав участь у захисті м. Києва, звільненні м. Ірпінь, захисті м. Харків, звільнені Харківщини, неодноразово виконував бойові завдання у Бахмуті та на Куп'янському напрямку.
У грудні 2023 року пройшов курс навчання за спеціальністю «Військове пілотування FPV дронів малого радіусу дії», де був одним з кращих студентів.
«Найт» воював на посаді снайпера і встиг ліквідувати не один десяток ворогів. За спогадами побратимів, він був достойним сином своїх батьків: справжнім українським воїном, вихованим у любові до Бога, України та української нації.
Талановита і творча особистість, одним з головних його захоплень була гра на гітарі. Сам писав музику і вірші. Зібравши навколо себе однодумців-музикантів, разом з якими створювали рок-композиції, мріяв створити «Воєнний музичний альбом». З гітарою не розлучався навіть на війні. У хвилини затишшя і перепочинку завжди грав.
На одному із бойових завдань в м. Бахмут групу бійців, яку прикривали снайпери було майже оточено, і командир тієї групи висловив думку, що для того аби залишатися живими їм, мабуть, прийдеться здатися в полон. Володимир сказав, що він, як снайпер не буде здаватися в полон, а ті хто буде здаватися - він буде "шмаляти їм в спину". Після цих слів, командир та інші передумали здаватися. З труднощами та з трьома пораненими їм вдалося вийти. Таким чином «Найт» врятував життя бійців та мотивував їх до подальшої боротьби, проявивши неабияку сміливість та особисту мужність в боротьбі за свободу і незалежність України.
Володимир Основенко загинув 1 березня 2024 року року при виконанні бойового завдання в районі н.п. Іванівське неподалік Бахмута (Донецької обл).