Володимир «Кофе» Дорошенко - фанат футбольного клубу "Металіст" (Харків), представник колективу «Feccia Giallo Blu».
Володимир Сергійович Дорошенко народився 2 травня 1994 року в місті Валки (Харківської обл). Навчався у Валківському ліцеї ім. Олександра Масельського, а в 2011 році вступив до Національного університету цивільного захисту України. Віддавав перевагу контактним видам спорту, зокрема карате, а також дуже любив футбол.
На фанатський сектор харківського "Металіста" Володимир прийшов ще школярем. Вже з перших матчів він відчув, що футбол для нього – це не просто гра, а частина життя, де спалахує справжня пристрасть. У 15 років пробив вже 10 виїздів. До ультрас-колективу FGB, який входив до складу блоку NSF, приєднався у 2009 році на одному з виїздів до Києва, познайомившись з хлопцями на вокзалі.
Одноклубники згадують, як на деякі виїзди та «брейк-данс» Вовчик сідав по дорозі у Валках. Був відповідальним і уважним до деталей, його досвід у спорті посилював ці риси. Окрім роботи, він знаходив час на футбол і фанатське життя, підтримував молодших хлопців, які тільки починали свій шлях у колективі.
Друзі завжди пам'ятатимуть щиру посмішка та позитив, який «Кофе» випромінював під час розмови. В їхніх спогадах він залишиться не лише сміливим воїном, але й доброю та чуйною людиною. Його відданість своїм товаришам була безмежною, а вміння знаходити спільну мову з кожним - робило Вовчика душею колективу.
Після закінчення університету в 2015 році Володимир працював інспектором з пожежної безпеки міста Валки, у званні старшого лейтенанта ДСНС.
З початком повномасштабної війни «Кофе» став на захист рідного міста. Приєднався до складу добровольчого підрозділу «Kraken», разом із друзями з фанатських секторів "Металіста" брав участь в перших операціях підрозділу. Був кулеметником у в/ч 0336. Побратими пам'ятають самовідданість та невичерпну енергію Володимира. Навіть в момент наступу ворога на Харків, він завжди вірив у вільне майбутнє України та робив все для того аби його наблизити.
Володимир Дорошенко загинув 25 березня 2022 року під час операції зі звільнення н.п. Вільхівка (Харківської обл). Неподалік н.п. Мала Рогань група потрапила під ворожий авіаудар, Володимир прикрив своїм тілом побратимів від уламків. Його мужність і самопожертва стали прикладом для багатьох молодих людей, які також вирішили стати на захист рідної землі. Похований в рідному місті.
В серпні 2024 року відкрито меморіальну дошку на будівлі ліцею у Валках, в якому колись навчався Володимир.