Владислав «Обжора» Кучма - фанат футбольного клубу "Кривбас" (Кривий Ріг).

Владислав Олегович Кучма народився 11 лютого 1994 року в місті Кривий Ріг. Закінчив загальноосвітню школу №31, після чого продовжив навчання в Криворізькому гірничо-металургійному ліцеї.

В дитинстві захоплювався футболом, займався в секції "Гірник". В третьому класі вступав до спортивної  школи при ФК "Кривбас", але не пройшов відбір. Дуже полюбляв риболовлю. Ще з дитинства бігав з вудкою на річку, що була поряд, а вже в дорослому житті їздив з друзями.

За спогадами друзів дитинства, Владислав любив футбол з юних років, коли ще грав на шкільному стадіоні. Ходити на матчі "Кривбаса" почав з 2006 року, а ще за 3 роки, будучи учнем 9-го класу, став відвідувати фанатський сектор.

В довоєнний час відвідував виїзні матчі рідного клубу разом із колективом «The Company». Поїздки в Одесу, Харків та нині окупований Луганськ. Одноклубники розповідають, що на світлинах Владислав всюди усміхнений. Його завжди вважали душею компанії, адже він був добрим, сміливим та веселим хлопцем.

Друзі з руху згадують, що Одеса і Харків були улюбленими виїздами Влада, а ось спроба подолати "трійник" Харків-Луганськ-Кропивницький не була для нього вдалою та завершилась на етапі поїздки автостопом до Луганська.

Інша історія сталася на виїзді до Одеси, коли криворізькі фанати сильно шуміли і хтось викликав тоді ще міліцію. Сталася сутичка, а на ранок на вокзалі вже чекав "беркут". Але розділившись на "двійки", Владислав та друзі змогли непоміченими вийти через інші вагони.

Зрештою фанатом він став тому, що любив футбол та клуб рідного міста, за який хотів грати з дитинства, за який вболівав зі шкільної парти.

В цивільному житті Владислав працював на підприємстві «АрселорМіттал», на яке прийшов у віці 20 років. Обіймав посаду в шахтоуправлінні, був гірником очисного забою. Хотів подорожувати, а прийде час - створити сім'ю.

В 2016 році розпочав військову службу в складі одного з підрозділів НГУ. Учасник бойових дій. В 2017 році учасник АТО в Луганській обл. В 2021 - учасник ООС в Луганській обл. в складі 24-ї ОМБр.

В роки перерви від участі в бойових діях Владислав продовжував працювати гірником. Важка та кропітка праця в шахті, але він завжди хотів працювати саме там, як і його мама, що завжди була для нього справжнім прикладом в житті.

Був мобілізований в травні 2022 року в Харківську ТРО, отримав серед побратимів позивний «Обжора». Приймав участь в звільнені н.п. Борщова (Харківської обл). Згодом увійшов до складу 3-ї ОШБР. За спогадами побратимів, Владислав завжди погоджувався на завдання будь-якої складності. Завжди хотів бути поряд із друзями та нищити ворога.

Владислав Кучма загинув 2 квітня 2023 року в боях за місто Бахмут (Донецької обл). Потрапивши в оточення разом з побратимами, отримав кульове поранення несумісне з життям. Побратими згадують, що перед останнім завданням «Обжора», як завжди, усміхався та жартував. Мав бойовий настрій нищити ворога з ДШК. Сказав тоді: - "Бахмут - це або 200, або 300. Іншого не буде".

Похований на Центральному кладовищі в секторі почесних поховань міста Кривого Рогу. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 17 лютого 2024 року відбулося відкриття дошки пам'яті Владислава Кучми на будівлі КЗШ №31.