Валентин «Парагвай» Федорович - фанат футбольного клубу "Поділля" (Хмельницький).

Валентин Олегович Федорович народився 14 жовтня 2000 року в місті Хмельницький. Навчався в школі №19, після чого вступив до Хмельницького університету управління та права ім. Юзькова, де опановував спеціальність "соціальне забезпечення" і "публічне управління та адміністрування". Все дитинство провів у спорті: дзюдо, футбол, вільна боротьба, волейбол, регбі. Деякий час навчався грати на саксофоні, а пізніше на гітарі.

Відвідувати фанатський сектор хмельницького "Поділля" почав у 2016 році. Одноклубники згадують Валентина як завжди активного та ініціативного учасника руху. Брав участь у всіх заходах та не пропускав жодного виїзду. Малювати банер, організовувати піро-шоу на сектор, або взяти участь в акції прямої дії - все це він підтримував.

За спогадами рідних, Валентин з самого дитинства мав тверду патріотичну позицію. В 13-річному віці брав участь в подіях Революції Гідності в Хмельницькому. Ще до 18-річчя він активно приймав участь в політичному житті Хмельницької територіальної громади як член молодіжних та патріотичних організацій «Національний корпус» та ГО «Сокіл» при міській раді. Займався волонтерською діяльністю.

В 2018 році пройшов курс підготовки десятників «Школи молодших командирів імені Аксьона і Хоми».

Ще в 17-річному віці Валентин відправився на Донбас як доброволець Правого Сектору. Брав участь в бойових діях під Мар’їнкою та Авдіївкою.

Вирішивши приєднатися до полку "Азов", і тривалий час тримаючи це в секреті від рідних, пройшов КМБ в 2019 році та розпочав службу на посаді старшого навідника міномету. Протягом 2019-22 років брав участь у боях в Донецькій та Луганській обл. Також проводив військові навчання на базі підготовки «Атек». Пройшов курси підготовки за стандартами НАТО.

Побратими згадують, що «Парагвай» завжди приймав будь-які виклики та не боявся складнощів. Цікавився медициною, чим і займався певний час у підрозділі окрім мінометів.

Початок повномасштабної війни Валентин зустрів у Маріуполі на посаді командира мінометного розрахунку, а коли закінчився БК - виконував бойові завдання в складі піхотної групи. Попри всю складність ситуації «Парагвай» зберігав оптимізм та надихав власним прикладом інших захисників міста.

Валентин Федорович загинув 22 березня 2022 року внаслідок влучання ворожої авіабомби по спостережному пункту. Попрощатися з полеглим захисником вдалося через понад 2 роки. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.