Ростислав «Джері» Терещенко - фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ).
Ростислав Віталійович Терещенко народився 14 листопада 1995 року в місті Київ. Навчався в школі №81, після чого вступив до Київського професійного коледжу залізничного транспорту. Мав багато різних інтересів та захоплень. Любив природу та тварин, їздити на виїзди автостопом, плавати на байдарці, тренуватись в спортивній боротьбі з одноклубниками. Обожнював читати книги та грати в шахи. Багато часу проводив на кухні, готуючи різноманітні страви.
Вболівати за столичне "Динамо" Ростислав почав ще в юності, а в 2011 році потрапив на фанатський сектор. Мав на своєму рахунку велику кількість виїздів, пробив "Золотий сезон" 2013/14. Одноклубники згадують Ростислава як дуже вихованого та ідейного хлопця, а більш скромної людини годі було й шукати.
Був активним учасником Революції Гідності. В 2014 році коли Ростиславу було 19 років, він вступив до лав ОЗСП «Азов», де наступні три роки навчався снайперській справі. Був дисциплінованим, мав постійну жагу до знань. Спеціальність снайпера відповідала його тихому та спокійному характеру. Добре розбирався в зброї та постійно вдосконалював свої знання, проходячи різноманітні курси.
Не зважаючи на службу, Ростислав все одно знаходив можливість виходити битись за "Динамо". За словами одноклубників, одним з найбільш яскравих вражень для Ростіка був євровиїзд в Неаполь. Тоді хлопцям, на жаль, не вдалось потрапити на матч, а увесь склад провів ніч у відділку поліції.
Після звільнення з полку, хлопці з колективу запросили Ростіка працювати у сфері охорони. Він завжди намагався забезпечити маму та бабусю, а вільний час зосереджувався на саморозвитку.
З коханою Яриною Ростислав познайомився восени 2022 року на курсах з пілотування дронами в Запоріжжі. Вони мали багато спільного в поглядах та планували створити сім'ю, жити на Київщині, де Ростислав мріяв побудувати спільний будинок біля лісу з великою бібліотекою та релоад-майстернею. Хотіли жити в тиші та спокої.
З перших днів повномасштабної війни «Джері» повернувся на фронт. Спершу доєднався до лав 4-го батальйону роти особливого призначення НГУ, де зібрались група хлопців з руху, зокрема динамівський олд-скул. Брав участь в обороні та звільненні Київщини. На початку літа 2022 року потрапив на Запорізький напрямок, де в липні отримав важку контузію, проходив лікування та відновлення в місцевому госпіталі. Навіть під час реабілітації вдосконалював свої військові навички, навчався новому.
В грудні 2022 року завершив процедуру переводу до 3-го полку Сил спеціальних операцій, де хотів продовжити зростати та вдосконалюватись як снайпер. Від моменту, як Ростислав узявся до виконання обов'язків оператора ССО й до самої гибелі, воював на Авдіївському відтинку фронту. Був справжнім універсальним Воїном, який міг керувати дронами різного типу та знався на саперній справі.
За виконання одного із завдань Ростислава представили до високої державної нагороди - ордена «За мужність» ІІІ ступеня. Про деталі та обставини виконання цього завдання згадує його побратим з позивним «Staff».
Снайперська пара 3 полку ССО отримали завдання виявити та відпрацювати по ворожих снайперах в районі Авдіївки (Донецької обл). Вони мали висунутись в район «Царської охоти» на позицію «Горобець».
Під час перебування снайперської пари на позиціях з кількома іншими піхотинцями, ворог провів артпідготовку, а згодом розпочався штурм. Ростиславу разом із побратимом довелося відбивати кілька накатів ворожої техніки та піхоти, взявши до рук піхотну зброю. Наступ тривав з 4-ї до 10-ї ранку, а відбити його допомогли інші оператори ССО.
Прижиттєву нагороду, отриману за той бій, родина «Джері» отримала вже після його загибелі. Ростислав Терещенко поліг 28 грудня 2023 року під час бойового зіткнення з ворогом у місті Авдіївка (Донецької обл). Похований на Лісовому кладовищі в Києві. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно), а також відзнакою «Хрест Сил спеціальних операцій» (посмертно).