Олександр «Проц» Проценко - фанат футбольного клубу "Кристал" (Херсон), представник колективу «Red Fox».

Олександр Юрійович Проценко народився 18 вересня 1999 року в місті Херсон. Навчався в школі №34, після чого вступив до Херсонського професійного суднобудівного ліцею №5. В дитинстві займався футболом в херсонській секції "Освіта". Маючи розвинене стратегічне мислення в шкільні роки вигравав змагання з шахів. В 15-річному віці зосередився на бойових мистецтвах, займався в клубі "Shtorm", почав їздити на змагання та інші навколоспортивні заходи.

Олександр завжди займався спортом сам та вів за собою друзів і всіх охочих, особисто проводив тренування.

На фанатський сектор "Кристала" Олександр прийшов в 2015 році, коли йому було 16 років. Наступного року, після участі у відкритому тренуванні, отримав запрошення до колективу «Red Fox», проявивши дух та витримку.

Одноклубники згадують історію потрапляння Олександра на сектор: - "В 2015 році «Проц» захотів піти на футбол, покликав друга Андрія (Солов'я). Побачивши хлопців з сектору, одразу загорілися цим. Знайшли спосіб, як туди потрапити і все вийшло. Пробили свій перший виїзд до Нової Каховки, яка на той час вважалася ворожим містом. Так потихеньку почали вливатися в цей рух.

«Процу» став більше подобатись навколофутбольний двіж, і він почав більше ставити акцент на ньому. Щоб потрапити туди - треба було аби тебе побачила тогочасна основа колективу. Так і сталось, але до цього вони з Андрієм вже створили свій молодіжний ультрас-колектив «Южане».

В 2017 році Олександр виходить на свою першу бійку у складі «Red Fox» проти одеситів, тоді ж була його перша перемога, У 2018 році - наступна проти Миколаєва. Тоді склад на бійку був зібраний з молоді «Южан», яку «Проц» сам тренував, також перемога. Далі інші міста: Кривий Ріг, Нова Каховка і тд. В 2017 році він стає лідером навколофутбольного колективу «Red Fox». А в 2021 році вже виводить свій склад проти Маріуполя, перемога!

Ще з підліткових років хлопці збиралися всі разом, усім хотілось чимось займатись. Тому виникла ідея робити свій фан-клуб за лідерством Олександра, бо в ньому це відчувалось. Він знав, як треба робити для усіх, і знав також, куди краще спрямовувати на той час молодь в житі. Завжди був сильним, хоробрим, та цілеспрямованим!

В цивільному житті до початку повномасштабної війни Олександр брав активну участь в громадській та політичній діяльності ГО "Національний корпус". Також їздив до Польщі, де працював за фахом.

З майбутньою дружиною Людмилою познайомився у 2018 році через соцмережі. Спілкуючись весь цей час, одружилися навесні 2023 року, а в листопаді у них народилась донька Мирослава.

З початком повномасштабної війни Олександр, разом із друзями з руху "Кристала", став до зброї в лавах 98-го батальйону ТрО "Азов-Дніпро", воював у Запорізькій та Донецькій областях, де зазнав першої контузії  від прильоту 120-ї міни.

Згодом підрозділ «Проца» увійшов до складу 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр, разом з яким брав участь в обороні Бахмута, жорстких боях в Кліщіївці. Бойовий шлях проходив разом зі своїми одноклубниками з колективу «Red Fox» та друзями з фанатьського руху "Кривбаса".

Після Кліщіївки, «Проц» разом з друзями перейшли до взводу ПЗРК. Одним з перших виїжджав на позиції в очікуванні ворожих гелікоптерів. Наприкінці березня 2023 року поїхав до Бахмута, де отримав кульове поранення в перші години перебування в місті. Друзі евакуювали Олександра, а наступні 2 місяці він провів на лікуванні.

Відновившись після поранення, «Проц» продовжував виконувати задачі як оператор дронів. Разом з одноклубником Євгеном Фільовим були на Авдіївському коксохімічному заводі, згодом в Ласточкиному та Орлівці.

В 2023 році нагороджений нагрудними знаками ЗСУ «Сталевий хрест» та «Хрест хоробрих».

Олександр Проценко загинув 8 березня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу м. Авдіївка (Донецької обл). Разом із ним загинули ще троє побратимів. Похований в Одесі на Західному кладовищі.