Олександр «Борян» Клепіков - фанат футбольного клубу "Таврія" (Сімферополь), представник колективів «Tavrida Boys» (Сімферополь) та «Бузький Гард» (Миколаїв).

Олександр Сергійович Клепіков народився 10 травня 1993 року в місті Сімферополь. Вчився у місцевій школі №23, а після її закінчення продовжив навчання у технікумі інформаційних технологій. Основними дитячими та юнацькими захопленнями були спорт, особливо футбол, під час гри в який отримав свій майбутній позивний «Борян». Також любив подорожувати по рідному краю, вивчаючи історію. Збори, походи, поїздки - так можна охарактеризувати дитинство і юність. Дуже полюбляв тварин, все життя допомагав безхатнім.

На фанатський сектор "Таврії" вперше прийшов у 2007 році. Тоді ж поїхав на свій перший виїзд, яких надалі було більше 60-ти. Активна підтримка команди за будь-яких умов та участь у житті навколофутбольного руху зробили Олександра відомим серед фанатського загалу далеко за межами рідного міста. Впродовж життя в Криму був активним учасником проукраїнських рухів і різноманітних акції, спрямованих на боротьбу проти «руського блоку» та інших проросійських організацій півострова. В 2013 році, коли розпочалася Революція Гідності, він вже був одним з лідерів руху і активно просував підписання «фанатського перемирʼя». Основний генератор виховання молодого складу, який в більшості переїхав на материкову Україну.

Активний учасник кримського супротиву 2013-14 років, а також революційних подій на Майдані. Згодом брав участь в акціях перед військовою частиною в Сімферополі та в Севастополі. В ті дні сімферопольські фанати та патріотично налаштовані місцеві мешканці намагалися протистояти поглинанню півострова ворогом. Але на той момент у проукраїнського підпілля не було жодних шансів і родина Клепікових змушена була виїхати на материкову Україну.

Того ж 2014 року долучився до першого складу тоді ще батальйону "Азов", разом з яким брав участь в операціях по звільненю Маріуполя, першої і другої операції в Широкино, населених пунктів Мар'їнка та Новий Світ. В 2014-18 рр. військовослужбовець 1-го окремого батальйону морської піхоти (Феодосія). Учасник всіх навчань і заходів ВМСУ. Заступник командира розвід взводу. Учасник боїв на Сході, згодом став сержантом ГУР МО. Майстер парашутист, має більше 80 стрибків з різними парашутними системами.

Паралельно з військовою службою, «Борян» не забував про свої спортивні та навколофутбольні захоплення. Став учасником всіх гучних міжнародних перемог «Бузького Гарду», завдяки чому колектив став широко відомим на континенті. Будучи гравцем та великим шанувальником регбі, разом з фанатами Миколаєва виступав за місцевий регбійний клуб "Корабел". В 2021 році закінчив Чорноморський національний університет ім. Петра Могили за спеціальністю «Історія та археологія». Був суддею міжнародної асоціації стрільби з пістолета і часто судив змагання силових структур, маючи авторитет і повагу за професійність.

Розуміючи невідворотність великої війни, на початку 2022 року займався разом з друзями-побратимами питанням оборони Миколаєва. Коли ж повномасштабне вторгнення почалося - захищав місто, організовував роботу інженерних споруд. Разом з підрозділами ТрО брав участь у боях та диверсійних діях в області. В березні прибув до Києва, аби обороняти столицю, де приймав участь в засадних і диверсійних діях в тилу ворога. Боєць 10-го загону ГУР МО брав участь у виконанні завдань з евакуації поранених з оточеної "Азовсталі".

5 квітня 2022 року об 05:20 борт ПШС МІ8 з 4 офіцерами ГУР МО на борту, вилетів на пошук і допомогу підбитому перед цим вертольоту. На підльоті до місця був також підбитий в правий бік. Олександр Клепіков загинув між селами Межирич та Новоселівка (Гуляйпольського р-ну). Похований на Лісовому кладовищі в Києві.