Іван «Псіх» Голодрига - фанат футбольного клубу "Буковина" (Чернівці).

Іван Віталійович Голодрига народився 26 січня 2002 року в с. Валя Кузьмина (Чернівецької обл). Навчався у місцевій середній школі №1, а по закінченні 9-ти класів вступив на навчання до Чернівецького професійного ліцею автомобільного сервісу. З юних років захоплювався спортом, зокрема футболом та легкою атлетикою, брав участь у шкільних та районних змаганнях з туризму.

За спогадами рідних, з дитинства мріяв бути десантником. Пізніше став захоплюватися технікою, міг відремонтувати будь-яку машину. Юнака з його сестрою виховували дідусь та бабуся. Знайомі і сусіди згадують Івана, як хороброго та чуйного хлопця, який попри життєві труднощі завжди намагався бути позитивним та незламним під тиском життєвих обставин. З повагою ставився до людей старшого віку, сам користувався авторитетом серед учнів, а пізніше студентів, котрі були з ним знайомі.

По закінченні навчання працював у підрозділі охорони швидкого реагування «Тигр» у Чернівцях. На фанатський сектор потрапив наприкінці 2020 року через одного з колег по роботі, із котрим вони були з одного села. Той вже давно був фанатом "Буковини", а Іван багато цікавився футболом, тож якось отримав запрошення відвідати гру. Долучившись до руху, старався брати участь у всіх активностях: допомагав у підготовці перфомансу, катав виїзди.

Цей період можна назвати доволі непростим у житті майже будь-якого фанатського руху, зокрема через ковідні обмеження та наближення великої війни. В березні 2021 року Іван став військовим ЗСУ за контрактом. Друзі згадують, що любив розповідати історії про час проведений в АТО. З початку повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в складі 87-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї бригади Десантно-штурмових військ,

Іван Голодрига отримав важкі поранення внаслідок ворожого ракетного обстрілу в районі міста Ізюм (Харківської обл), наприкінці вересня минулого року. Понад два тижні мужній Воїн боровся за своє життя у шпиталі Києва, але 14 жовтня 2022 року пішов у кращі світи. Поховали Воїна у рідному селі на Буковині. За словами сестри Аліни, Іван дуже любив племінників та мріяв про власну родину.