Ігор «Бєлаз» Бєлошицький - фанат футбольного клубу ("Динамо", Київ), представник колективу «Albatross».

Ігор Анатолійович Бєлошицький народився 18 вересня 1988 року в Києві. У рідному місті вчився у гімназії №32 та школі №44. Вступив до Української академії бізнесу та підприємництва, де отримав диплом менеджера з міжнародної економіки. З юних років займався спортом. Відвідував секцію з боксу, а любов до футболу та столичного "Динамо" привела підлітка на фанатський сектор, де згодом він долучився до колективу «Albatross».

Як пізніше розповідатиме мама Ігоря, з малечку він мав власну думку та був готовій відстоювати правду. Загострене відчуття справедливості не дозволило «Бєлазу» залишитися осторонь революційних подій 2014 року. У дні, коли на столичному Майдані вирішувалася майбутня доля України, він разом із побратимами з колективу виборював справедливість проти злочинної влади.

Згодом, коли на зміну протистоянню зі слугами режиму, прийшло протистояння з російськими терористам, Ігор деякий час дуже переживав, що не зміг одразу ж вирушити на Схід разом із товаришами по колективу та іншими одноклубниками. Зовсім незабаром, вже у вересні 2014 року мужній киянин приєднався до друзів, ставши бійцем тоді ще батальону «Азов». Відразу ж був відряджений до зони бойових дій.

Разом зі своїми товаришами ще з мирних часів, «Бєлаз» служив у першій чоті першої сотні «Азову», де показав себе як старанний та вправний воїн. Ігор Бєлошицький загинув 12 грудня 2014 року в околицях Маріуполя поблизу с. Павлопіль. Група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Вже на зворотньому шляху авто з військовими натрапило на протитанкову міну. Той вибух забрав життя двох з п'яти бійців у машині.

Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва. 9 квітня 2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 18 жовтня 2018 року на фасаді гімназії № 32 м. Києва, де навчався Ігор, йому була відкрита меморіальна дошка.