Євген «Плафон» Матковський - фанат футбольного клубу "Кристал" (Херсон), представник руху «Сектор-23».

Євген Сергійович Матковський народився 3 травня 1990 року в місті Херсон. Навчався в школі №13. В дитинстві займався легкою атлетикою, був призером обласних змагань та чемпіонатів України. Дуже хотів, можна сказати мріяв, вступити до Херсонського училища фізичної культури та спорту, прикладав багато зусиль аби це реалізувати. Після 9-го класу вступив до училища на відділення легкої атлетики, а через 2 роки після його закінчення вступив до Херсонського аграрного університету. Окрім головного спортивного захоплення, полюбляв їздити з батьком на риболовлю, це хобі залишалось з ним до початку повномасштабної війни.

За спогадами рідної сестри, Євген з юного віку був відданим вболівальником "Кристала". Часто у них вдома проходило малювання банерів, які потім вивішували на фанатському секторі.

Одноклубники згадують історію появи фанатського прізвиська в 2009 році. На одній з зупинок дорогою на фан-турнір до Запоріжжя Євген поліз на стовп на пероні та почав трусити його. В цей час плафон вокзального ліхтаря відірвався. впав з 4-метрової висоти, при цьому не розбився. Все відбувалося згідно фанатського стилю тих років, у веселій атмосфері, і після цієї поїздки Євгена почали називати «Плафоном».

Інша відома фанатська історія відбулася на виїзді до Каховки. Один з друзів Євгена з сектору розповідає, як ще до початку матчу проблеми провокували співробітники поліції, яким тоді керував один з тих, хто раніше протистояв учасникам Майдану. - "Ми горимо 0:2 і пенальті в наші ворота, забивають пенальті, я з розпачі опускаю очі на 2 секунди і після бачу, як «Плафон» вже "літачком" бігає по полю, хоча щойно був поруч і наш сектор був в оточений мєнтамі. Потім футболіст вдарив Женю і почалась потасовка. Було атмосферно - хтось ганяв ментів, хтось їздив на велосипеді". В подальшому херсонський рух вирішив перевірити цього футболіста і виявилося, що він свого часу грав у ДНР та поширював у мережі антиукраїнські дописи. Виходить так, що завдяки Євгену про це дізналися, зчинився гвалт і того дискваліфікували пожиттєво.

В 2012 році був кандидатом в народні депутати України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Коли ж розпочалася Революція Гідності, Євген не зміг стояти осторонь визначних для країни подій. Разом із друзями зі Львова їздив на столичний Майдан. Також брав участь в херсонському Майдані.

В 2015 році балотувався по мажоритарному округу №53 від «Свободи» до Херсонської міської ради 7-го скликання та був обраний за списками. В червні 2016 року став генеральним директором футбольного клубу "Кристал", за який вболівав з дитинства, проте вже наступного року клуб знявся з професійних змагань та згодом був переформатований у Комунальне підприємство.

Маючи статус депутата міської ради, Євген працював над створенням «Муніципального футбольного клубу "Кристал" Херсон» разом із відомою в місті громадською активісткою Катериною Гандзюк, вплинув на формування «більшості» голосів при голосуванні за створення клубу. В 2021 році став працювати директором команди. Разом з тим, чимало зробив для розвитку фанатського руху «Сектор-23». Також «Плафон» є одним з двох фанатів "Кристала", яким вдалося зробити "Золотий сезон".

Ще в 2014 році одружився із львів'янкою Іриною, але восени 2016-го пара розлучилася. В 2017 році, повертаючись з тренування, пережив напад невідомих осіб біля свого будинку, який пов'язав із політичною діяльністю. Наступного разу Євген балотувався до міської ради восени 2020-го, але обраний не був.

З початком повномасштабної війни Євген опинився в окупації в рідному місті. Не з першої спроби, але зміг виїхати та вступив до лав 25-ї десантно-штурмової бригади, де взяв позивний «Депутат». Служив у військовій частині А1126, пройшов навчальні курси в Естонії.

За можливості намагався спілкуватися із сестрою та заспокоював її, а востаннє вийшов на зв'язок 26 грудня 2022 року поблизу нп. Червонопопівка (Луганської обл), де підрозділ вів наступальні дії. Наступного дня Євген Матковський зник безвісти і вважався таким до жовтня 2024 року, коли підтвердилися результати ДНК-тесту. Похований на Берковецькому кладовищі в Києві.