Артем «Ультрас» Прилуцький - фанат футбольного клубу "Дніпро".

Артем Олександрович Прилуцький народився 23 грудня 1986 року в місті Першотравенськ (Дніпропетровської обл). Навчався в школі №1, після закінчення якої в 16 років вступив в училище №40, де опановував спеціальність повара, а за рік - до Українського Державного хіміко-технологічного Університету (електрохімія).

З юного віку захоплювався історією, футболом, вболіванням за український спорт. Грав у футбол з друзями, як таким спортом не займався і спортивних досягнень не мав.

На фанатській трибуні "Дніпра" Артем з середини 2000-х. Підтримував команду на домашніх та виїзних матчах. Особливо пам'ятними були виїзди до Харкова, Полтави та Кривого Рогу.

В рідному Дніпрі Артем завжди був "провідником" на сектор для близьких та друзів, котрі не наважувалися самі поринути в гущу активної підтримки команди. Живучи в гуртожитку запрошував на фанатську трибуну знайомих, долучив до вболівання рідного брата, вперше привівши на стадіон, коли той був у 9 класі.

В цивільному житті головними хобі Артема були історія, вишивка (український орнамент, рушники, сорочки, футбольна та фанатська атрибутика), приготування різних крутих страв, українська музика та кіно.

Після подій Революції Гідності в 2014 році Артем добровільно долучився до війська. Брав участь у бойових діях на Сході країни, зокрема в Дебальцевому. Нагороджений медаллю «За участь в АТО».

В 2015 році вступив до оперативного резерву першої черги. Неодноразово приймав участь у військових навчаннях, зокрема десантування з парашутом з гелікоптера.

За спогадами рідних, Артем всім серцем ненавидів ворога та відчував провину перед полеглими побратимами через те, що йому вдалося вижити.

"Гучно скрипіли зуби та лилися сльози, коли мова заходила про наших загиблих. А коли робилася "смерть ворогам" - це неабияк підіймало настрій Артема", - згадує його рідний брат.

З початком повномасштабної війни - знову став до зброї. «Ультрас» був бійцем 25-ї Січеславської ОПДБр. Добровільно йшов на найнебезпечніші завдання, прагнучи завжди бути там, де принесе найбільшу користь Україні.

Артем Прилуцький загинув 1 квітня 2022 року внаслідок кульових та осколкових поранень неподалік м. Авдіївка (Донецької обл). Похований в м. Шахтарському (колиш. Першотравенськ). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).