Антон «Сир» Сарнацький - фанат футбольного клубу "Кривбас" (Кривий Ріг), представник колективу «The Company».

Антон Ігорович Сарнацький народився 3 квітня 1991 року в місті Кривий Ріг. Навчався в школі №51, а також мав незакінчену вищу освіту у Криворізькому гірничорудному університеті. З дитинства захоплювався футболом, грою в шахи, читанням книг. В старших класах приймав активну участь у КВК школи, та був частиною команди "51 миля".

Вболівати за "Кривбас" почав з 2007 року.

Йому завжди подобалась саме гра в футбол, але ще більше подобалась гра в навколофутбол. Антон казав, що двіж - це одна велика родина де кожен може знайти підтримку та розуміння. На секторі він запам'ятався, як дуже врівноважений, спокійний та позитивний хлопець. З унікальним почуттям гумору. Вмів дуже влучно та дотепно пожартувати, навіть в патових ситуаціях.

Входив до складу колективу «The Company». Одноклубники згадують, що в націоналістичному середовищі Антон був відомий як найдушевніша людина червоно-білого руху.

В цивільному житті Антон працював шахтарем, а саме прохідником в одній з шахт міста - "Родіна". Був щирим, ніколи не міг пройти повз людини, яка опинилася в тяжкій ситуації, навіть якщо вона була йому незнайома. Відрізнявся підвищеним почуття справедливості та соціальної відповідальності.

Вмів як перемагати, так і з гідністю прийняти поразку.

Антон відносно рано зустрів свою майбутню дружину Юлю, також представницю червоно-білої родини і на початку 2010 року вони одружились. В кінці того ж року народився син Ігор. Дружина згадує, що з першого погляду на свого сина Антон відчув ту особливу любов, яка приходить лише з народженням дитини. Це була любов, що не потребує слів, глибока, сильна, але по-чоловічому стримана.

Батьківська любов чоловіка відрізняється: вона ховається в турботі, відповідальності та бажанні зробити світ для сина безпечнішим і кращим. Антон був саме таким - батьком, який завжди любив, навіть тоді, коли це залишалося непомітним.

З початку повномасштабної війни «Сир» став до лав війська та криворізького осередку організації «Centuria». Друзі по зброї згадують його як відважного воїна, для якого слово «побратим» завжди було пріоритетом. В часи служби самостійно вивчився грати на гітарі, на що мотивував сина. Ігор з задоволенням отримав від Антона в подарунок перших дві особистих гітари, на яких грає і донині.

Будучи справжньою людиною честі, власними зразковими вчинками показував приклад багатьом командирам, неодноразово витягав тіла полеглих побратимів під щільним обстрілом. Брав участь в оборонних та контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку у складі 98-го батальйону ТРО "Азов-Дніпро", а з листопада 2022 року включений до складу новоствореної 3-ї ОШБ. Був відзначений почесною нагородою «Сталевий Хрест».

Останній свій бій Антон Сарнацький прийняв 14 січня 2023 року в н.п. Кліщіївка під час боїв за Бахмут (Донецької обл). Разом із ним криворізький рух в тому бою втратив Дениса Дроніка, а фанат "Кривбаса" Владислав Рябуха вважається зниклим безвісти.